10:00
24 березня - Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз

Туберкульоз прийшов до Європи приблизно 7 тисяч років тому. До цих висновків прийшли шотландські вчені, вивчивши людські останки часів неоліту, захоронення на території Угорщини.

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз відзначається щорічно 24 березня згідно Указу Президента України № 290/2002 від 22 березня 2002 року.

У цей день також відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Він виник за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я і приурочений до дня, коли 24 березня 1882 року німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу.

День Білої ромашки (День Білої квітки)

День Білої ромашки - день допомоги хворим на туберкульоз (білу чуму, бугорчатку, сухоти, сухотку, золотуху) і солідарності з хворими і фтизіатрами.

Вперше він був масово відзначений в Швеції 1 травня 1908 року. В знак солідарності з усіма хворими на туберкульоз, чоловіки втягали в петлиці або приколювали до капелюхів, а дами - приколювали до капелюхів або до сукні целулоїдну квітку білої ромашки - символ «природного антибіотика», яка входила до складу засобів народної медицини, що використовувалися для лікування туберкульозу, а також символ любові і вразливості.

Щоб впоратися з епідемією туберкульозу, на вулицях міст за благодійні пожертви роздавали листівки про профілактику захворювання та букети квітів. 

Незабаром ідея «Білої ромашки» дійшла до (тоді ще) Російської Імперії, де туберкульоз був одним з найпоширеніших захворювань. І вже навесні 1911 року був проведений перший «День білої квітки».

У нашому регіоні теж проводилися подібні акції. У 1911 році в Маріуполі створили Лігу по боротьбі з туберкульозом, куди увійшли найбагатші і впливові городяни. Перед початком акції в районні комітети розвозили заготовлені букети зі штучних ромашок, листівки і пам'ятні жетони. Курсистки - слухачки Вищих жіночих курсів і Жіночого медичного інституту - забирали букети і розходилися по місту. Прейскуранта на букети не було - кожен давав, скільки може. Тим, хто давав 5 і більше рублів, вручали пам'ятний значок.

20 квітня по місту стояли кіоски для збору коштів, прикрашені мереживом і саморобними ромашками, іноді фантастичних розмірів. Кожен маріуполець міг пожертвувати для хворих хоч кілька копійок. Натомість йому дарували білу ромашку, зроблену добровольцями з тканини або паперу. Гроші опускали в бляшану запломбовану коробку, пломбу знімали тільки при підрахунку грошей в районному комітеті. Звіт про зібрані кошти та їх використанні друкувався в газетах.

У наслідок - в Маріуполі на зібрані гроші побудували санаторій для хворих на туберкульоз .

Сприйнятливість і фактори ризику

На жаль, наша країна – серед лідерів з поширення туберкульозу. У відомстві повідомляють, що в Україні туберкульоз виявляють в пізній стадії, у цьому випадку шансів на одужання дуже мало.

Щороку в країні від туберкульозу помирає 4 тисячі пацієнтів, тобто 11 людей кожного дня.

Симптоми туберкульозу

Перший період після інфікування туберкульоз може розвиватися в організмі безсимптомно. І тільки через деякий час людина починає відчувати нездужання. 

На сполох потрібно бити, коли ви спостерігаєте такі симптоми:

1. Кашель, що триває понад 2 тижні.

2. Підвищена температура, що не спадає понад тиждень.

3. Утруднене дихання, біль у грудях.

4. Поганий апетит, слабкість, втрата ваги.

5. Підвищене потовиділення, кровохаркання.

Люди, які вступають у тривалі, часті або близькі контакти з хворими на туберкульоз, знаходяться під високим ризиком зараження. Для попередження масової передачі від однієї людини до іншої необхідно ізолювати людей із активним («відкритим») туберкульозом та розпочати курс лікування. Приблизно через два тижні після ефективного лікування люди з активним туберкульозом зазвичай уже не є заразними для інших. Найбільш значущий фактор ризику передачі туберкульозу  — це ВІЛ-інфекція.

Категорії людей, що входять до групи високого ризику інфікування на туберкульоз:

особи, що приймають ін'єкційні наркотики; люди, що перебувають у в'язницях, притулках для безхатченків, для біженців тощо; співробітники установ, де збираються вразливі категорії населення (наприклад, в'язниці та притулки для бездомних); бідні люди, що не мають доступу до адекватного медичного догляду; діти, що перебувають у тісному контакті з людьми з групи високого ризику; медичні працівники, що обслуговують такі категорії населення.

Люди, що палять цигарки, знаходяться під удвічі більшим ризиком, ніж ті, що не вживають тютюну. Інші захворювання також можуть збільшити ризик виникнення туберкульозу, включно з алкоголізмом і цукровим діабетом, які потроюють ризик. Крім того, існує деяка генетична вразливість, але науковці ще не дослідили, наскільки важливим є її значення

Категорія: Виховна робота | Переглядів: 58 | Додав: liliyaton1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]